Площа орних земель скорочується

Сінокоси та пасовища — це земельні угіддя, в основному луки з трав’янистою рослинністю. Тут випасають худобу, косять траву на корм тваринам.

У всіх країнах світу пасовищне утримання є переважаючим для великої рогатої худоби. У загальному балансі сільськогосподарських угідь в країнах Євросоюзу сінокісно – пасовищні угіддя становлять близько 40% та є основним джерелом доходу для 80% фермерів. У таких країнах, як Великобританія, Нідерланди, Голландія роль пасовищ залишається завжди важливою та відносно стабільною не дивлячись на урбанізацію. Для України оптимальне співвідношення має бути на 1 га орних земель 1,6 га пасовищ. На сьогодні ця цифра суттєво скоротилася та становить лише 0,2 га на 1 га орних земель.

У Західній Європі продуктивність сінокісно-пасовищних угідь становить: у Нідерландах – 125 ц/га, у Франції – 45-50, у Німеччині – 60, Бельгії – 80, Данії – 90 ц/га сухої маси. Підвищення надоїв при випасанні корів, у порівнянні із зимово-стійловому утриманням, становить 3-5 кг молока, витрата концентратів скорочується в 1,4 рази. Це пояснюється винятковою поживністю пасовищного корму. Злакові трави пасовищної зрілості містять в сухій речовині 14-18% протеїну, 3,6% жиру, мають знижений вміст клітковини (19-23%), збагачені цукрами. З пасовищною травою тварини в повній мірі забезпечуються мінеральними речовинами. Висока продуктивність худоби на пасовищі пов’язана з благотворним впливом моціону при випасі на фізіологічну діяльність функціональних систем організму в цілому та молочних залоз зокрема. Як наслідок, сучасні травостої в Україні перебувають у виснаженому стані. Але за даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FoodandAgricultureOrganization, FAO) в Україні чисельність великої рогатої худоби станом на початок 2017 становить 3 млн 675 тис голів — це найменший показник за всю документовану історію. Як наслідок скоротилося виробництво м’ясо-молочної продукції.

Не можна забувати й ще одну проблему. В Україні близько 50 млн га землі, придатної до використання, з них до 70% задіяно під сільськогосподарське виробництво. Європейські країни мають цей показник в межах 30-45%, а у Сполучених Штатах — 26%. Це означає, що інтенсивність виробництва в таких країнах висока, а в нашій країні, на жаль більша частина земель розорана. Як відомо, це призводить до деградації земель, втрати гумусу та погіршення структури ґрунту. Як результат – зниження якості та кількості врожаю. Розорюється до 90% сільськогосподарської землі, при цьому пасовищ майже немає. Але ж за допомогою вирощування таких кормових трав, як конюшина та люцерна можна не тільки забезпечити тварин якісним кормом, та й ще відновити родючість землі. Коренева система конюшини за один сезон накопичує 150 кг азоту, а люцерна є не тільки чудовою кормовою травою, але й бобовим сидератом, який здатний насичувати ґрунт азотом, за рахунок потужної глибокорозташованої кореневої системи поліпшувати структуру грунту, підвищувати її водо- та повітропроникність та сприяти накопиченню гумусу.

За даними Управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної державної адміністрації площа деградованих земель в Миколаївській області в 2016 році склала 246,40 тис. га. Вимагають консервації 223,60 тис. га деградованих земель (9,09% від загальної площі території), а також 22,8 тис. га малопродуктивних земель (0,90% від загальної площі території). Земельний фонд Миколаївської області станом на 1 січня 2017 року становить 2458,5 тис. га, більшість з яких займають сільськогосподарські угіддя, що свідчить про високий рівень сільськогосподарського освоєння земель. Сінокосита пасовища займають 267,9% до загальної площі території. Це становить 10,9 тис га.

Нещодавно, на засіданні Кабінету Міністрів України було прийнято напрямок 4-х мільярдів гривень на підтримку тваринництва. Зокрема, кожен селянин, який заведе корову, отримає 2500 грн. Всього на це передбачено 700 мільйонів грн: тобто, на купівлю 280 тисяч молочних телиць.

Враховуючи, що в цій зоні на кормових угіддях проводиться не більше 1,2–1,5 циклу стравлювання травостою, а пасовищний період може тривати до 300 днів, виникає нагальна необхідність створення багатоцільових лукопасовищних фітоценозів сезонного, комбінованого використання, поєднуючи як травосіяння на ріллі, так і поліпшення природних кормових угідь на основі багаторічних бобово-тонконогових травосумішей різних термінів укісних й пасовищної стиглості.Підвищення продуктивності кормових угідь на всій площі до 4,4–5,2 ц/га корм. од., навіть при збільшенні чисельності ВРХ в 1,5 рази порівняно з існуючим, дозволить половину поголів’я протягом всього лукопасовищного періоду утримувати на природних кормових угіддях.

В даний час для збереження і поліпшення природних і сіяних старовікових кормових угідь необхідно застосування доступних ресурсо- і енергозберігаючих технологій, які базуються на більш повному використанні факторів інтенсифікації та ефективне застосування внутрішньогосподарських ресурсів. В останні роки система цих заходів ґрунтується на створенні й використанні сіяних пасовищ, застосування пасовищеоберту, надання травостоям різних років продуктивного життя, відпочинку від випасу, чергуванні сінокісного і пасовищного способів використання травостоїв, поверхневе та докорінне поліпшення кормових угідь, організації товарного насінництва багаторічних трав – таких як житняк, пирій, стоколос, буркун, люцерна, еспарцет, могар.

Найпростішим і доступним напрямком відновлення і підвищення продуктивності природних і старосіяних пасовищних травостоїв є застосування низьковитратних технологій їх поверхневого поліпшення, які базуються на відновлення вироджених трав новими сортами і видами, такими як пирій середній і подовжений, житняк гребенеподібний і сибірський, кострець безостий, костриця лучна, люцерна посівна і жовта, конюшина біла і рожева, буркун, багаторічне сорго.

При організації сінокісно-пасовищного конвеєра з тривалістю роботи не менше 280 днів в році оптимальний пасовищеоберт будується за наступним принципом: пасовище поділяють на три ділянки; один з них стравлюють на початку сезону, другий – в другу половину сезону, третій не використовують і залишають на відпочинок. На полиново-солянковых і ефемерних пасовищах проводять не більше одного циклу стравлювання, а на полиново-злакових і ковилових в окремі роки допускається дворазове використання. Обов’язковою умовою збереження продуктивних травостоїв у часі є річний відпочинок загонів один раз у три роки. Після цих заходів в таких загонах проводять тільки сінокосіння, а випасання починають тільки на наступний рік.

При організації зимових пасовищ для худоби м’ясного напрямку раціональним способом їх використання є пасовищеоберт з трьома полями, використовуваними в суворій послідовності – осінь, зима, весна. Така система застосування травостою, з чергуванням випасу і відпочинку, дозволяє щорічно використовувати до 70% пасовищної території.
12.02.2018 11:53
Источник: АгроЮг
Похожие новости

15.02.2018
Согласно данным официальной статистики, в январе 2018 г. объем экспорта украинского подсолнечного шрота в Китай составил 14 тыс. тонн, что 3,3 раза превышает показатель предыдущего месяца.
17.02.2018
Новые случаи африканской чумы свиней (АЧС) зафиксировали в Николаевской и Донецкой областях.
12.02.2018
Экспорт ржи в январе-декабре 2017 года составил 25 041 тонн на 3 886 тыс. USD.
16.02.2018
Поголовье крупного рогатого скота (КРС) на 1 февраля составляет 3581,5 тыс голов против 3749,1 тыс голов на 1 февраля 2017. Поголовье сократилось на 4,5%.
12.02.2018
Снижение портовых сборов с 1 января 2018 г. на 20% позволило увеличить грузооборот в портах Украины на 11%.
15.02.2018
Экспорт рыбы из Ирана в течение первых девяти месяцев текущего 1396 иранского календарного года (21 марта - 21 декабря 2017 года) вырос на 37% по сравнению с тем же периодом прошлого года.
12.02.2018
Украина за январь 2018 г. экспортировала 7,2 тыс. т яиц на сумму $7,06 тыс.
15.02.2018
Кіровоградська область готує до підписання одразу 4 аграрні розписки. І це попри те, що тут лише нещодавно почали впроваджувати цей новий інструмент фінансування малих та середніх сільгоспвиробників.
14.02.2018
Наразі аграрії надують перевагу автоперевезенню продукції. Так виходить дешевше, ніж залізницею. Про це повідомив засновник проекту Zernovoz.in.ua Олександр Мащенко в інтерв’ю на latifundist.com.
15.02.2018
6 лютого у Запоріжжі урочисто презентували запровадження в області проекту аграрних розписок.

© 2012-2017 ЧП «Гарант Агро». Все права защищены. Портал не несет ответственности за содержание информации, которую размещают пользователи ресурса. При копировании материалов сайта, ссылка на портал обязательна