// 
ukrapk

Введите логин (E-Mail) и пароль
Войти
Забыли пароль?
Отменить
ukrapk
ukrapk

ukrapk

ДСТУ 2661:2010. Молоко коров’яче питне

Главная / Госты / Молокопродукты
Національний стандарт України

МОЛОКО КОРОВ’ЯЧЕ ПИТНЕ

Загальні технічні умови

ДСТУ 2661:2010

Видання офіційне

Київ

ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ 2011


РОЗРОБЛЕНО: Технічний комітет «Молоко, м’ясо та продукти їх переробки» (ТК 140), Технологічний інститут молока та м’яса УААН, Міністерство аграрної політики України
     


РОЗРОБНИКИ: Г. Єресько, д-р техн. наук; І. Романчук, канд, техн, наук (науковий керівник); Т. Рудакова, канд. техн, наук


  1. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 р, № 456
  2. НА ЗАМІНУ ДСТУ 2661-94


Право власності на цей документ належить державі.


Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.


Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України


Держспоживстандарт України, 2011

ЗМІСТ

с.

  1. Сфера застосування
  2. Нормативні посилання
  3. Терміни та визначення понять
  4. Класифікація
  5. Загальні технічні вимоги
  6. Вимоги щодо безпеки
  7. Вимоги щодо охорони довкілля
  8. Маркування
  9. Пакування
  10. Правила транспортування та зберігання
  11. Методи контролювання
  12. Правила приймання
  13. Гарантії виробника


ДСТУ 2661:2010 НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

МОЛОКО КОРОВ’ЯЧЕ ПИТНЕ

Загальні технічні умови

МОЛОКО КОРОВЬЕ ПИТЬЕВОЕ Общие технические условия

DRINKING COW MILK

General technical specifications

Чинний від 2011-10-01


1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ


  1. Цей стандарт поширюється на молоко коров’яче питне (далі — молоко питне), що виробляють із молока-сировини коров’ячого, яке підлягало нормалізації, температурному обробленню, пакуванню до або після оброблення, охолодження до заданих режимів та призначене для безпосереднього вживання в їжу.
  2. Вимоги щодо безпечності питного молока викладено у 5.2.3—5.2.5 та розділах 6 і 7.
  3. Цей стандарт не поширюється на молоко вітамінізоване, мінералізоване чи низьколак- тозне, призначене для спеціального дієтичного споживання.


2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ


У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:


ДК 016-97 Державний класифікатор продукції і послуг

ДСТУ 2212:2003 Молочна промисловість. Виробництво молока та кисломолочних продуктів. Терміни та визначення понять

ДСТУ 3147-95 Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Маркування об’єктів ідентифікації. Формат та розташування штрихкодових позначок EAN на тарі та пакованні товарної продукції, Загальні вимоги

ДСТУ 3662-97 Молоко коров’яче незбиране, Вимоги при закупівлі ДСТУ 3662 Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови

ДСТУ 4518:2008 Продукти харчові. Маркування для споживачів. Загальні правила ДСТУ 4834:2007 Молоко та молочні продукти. Правила приймання, відбирання та готування проб до контролювання

ДСТУ 6066:2008 Молоко та молочні продукти. Методики визначення температури і маси нетто ДСТУ 6082:2008 Молоко та молочні продукти. Методи визначення густини ДСТУ 6083:2008 Молоко. Метод визначення чистоти

ДСТУ* Молоко та молочні продукти. Методи мікробіологічного контролювання ДСТУ* Вершки-сировина. Технічні умови

ДСТУ* Молоко та молочні продукти. Методики визначення наявності пероксидази і фосфатази (лужної та кислої)

ДСТУ EN 1528-1-2002 Продукти харчові жирові. Визначання пестицидів і поліхлорованих біфенілів (ПХБ). Частина 1. Загальні положення (EN 1528-1:1996, IDT)

ДСТУ EN 12393-1:2003 Продукти харчові нежирові. Визначання вмісту залишків пестицидів газохроматографічним методом. Частина 1, Загальні положення (EN 12393-1:1998, ЮТ)

ДСТУ EN 12393-2:2003 Продукти харчові нежирові. Визначання вмісту залишків пестицидів газохроматографічним методом. Частина 2. Методи екстрагування та очищання (EN 12393-2:1998, ЮТ) ДСТУ EN 12393-3:2003 Продукти харчові нежирові. Визначання вмісту залишків пестицидів газохроматографічним методом. Частина 3. Визначання та підтверджувальні випробовування (EN 12393-3:1998, ЮТ)

ДСТУ 1DF 93А:2003 Молоко і молочні продукти. Визначення Salmonella ДСТУ IDF 122С:2003 Молоко і молочні продукти. Підготовка проб і розведень для мікробіологічного дослідження

ДСТУ ISO 707:2002 Молоко та молочні продукти. Настанови з відбирання проб

ДСТУ ISO 1211-2002 Молоко. Гравіметричний метод визначення вмісту жиру (контрольний метод) (ISO 1211:1999, ЮТ)

ДСТУ ISO 3890-1:2007 Молоко та молочні продукти. Визначення залишків хлорорганічних сполук (пестицидів). Частина 1. Загальні поняття та методи екстрагування (ISO 3890-1:2000, ЮТ) ДСТУ ISO 3890-2:2007 Молоко та молочні продукти. Визначення залишків хлорорганічних сполук (пестицидів). Частина 2. Контрольні методи очищення первинних екстрактів та підтвердження очищення (ISO 3890-2:2000, ЮТ)

ДСТУ ISO 5538:2004 Молоко та молочні продукти. Відбирання проб, Контроль за якісними ознаками

ДСТУ ISO 6799-2002 Жири та олії тваринні і рослинні. Визначання складу стеринової фракції. Газохроматографічний аналіз

ДСТУ ISO 8968-1:2005 (IDF 20-1:2001) Молоко. Визначення вмісту азоту Частина 1. Метод К’єльдаля (ISO 8968-1:2001, ЮТ; IDF 20-1:2001, ЮТ)

ДСТУ ISO 8968-2:2005 (IDF 20-2:2001) Молоко. Визначення вмісту азоту Частина 2. Метод із використанням блоку для спалювання (макрометод) (ISO 8968-2:2001, ЮТ; IDF 20-2:2001, ЮТ) ДСТУ ISO 8968-3:2005 (IDF 20-3:2004) Молоко. Визначення вмісту азоту. Частина 3. Метод із використанням блоку для спалювання (прискорений напівмікрометод) (ISO 8968-3:2004, ЮТ; IDF 20-3:2004, ЮТ)

ГОСТ 12.1.004-91 ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования (ССБП. Пожежна безпека. Загальні вимоги)^

ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны (ССБП. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони)

ГОСТ 12.1.009-76 Электробезопасность. Термины и определения (Електробезпека. Терміни та визначення)

ГОСТ 12.2.003-91 ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности (ССБП. Устатковання виробниче. Загальні вимоги щодо безпеки)

ГОСТ 12.2.007.0-75 ССБТ. Изделия электротехнические, Общие требования безопасности (ССБП. Вироби електротехнічні. Загальні вимоги щодо безпеки)

ГОСТ 12,3.002-75 ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности (ССБП, Процеси виробничі. Загальні вимоги щодо безпеки)

ГОСТ 12.4.009-83 Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание (Пожежна техніка для захисту об’єктів. Основні види. Розміщення та обслуговування) ГОСТ 17.2.3.02-78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых выбросов вредных веществ промышленными предприятиями (Охорона природи. Атмосфера. Правила встановлювання допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами)

ГОСТ 2493-75 Калий фосфорнокислый двузамещенный 3-водный. Технические условия (Калій фосфорнокислий двозаміщений 3-водний. Технічні умови)

ГОСТ 3622-68 Молоко и молочные продукты. Отбор проб и подготовка их к испытанию (Молоко та молочні продукти. Відбирання проб та готування їх до випробовування)

ГОСТ 3623-73 Молоко и молочные продукты. Метод определения пастеризации (Молоко та молочні продукти. Метод визначання пастеризації)

ГОСТ 3624-92 Молоко и молочные продукты, Титриметрические методы определения кислотности (Молоко та молочні продукти. Титриметричні методи визначання кислотності)

ГОСТ 4172-76 Натрий фосфорнокислый двузамещенный 12-водный. Технические условия (Натрій фосфорнокислий двозаміщений 12-водний. Технічні умови)^

ГОСТ 5538-78 Калий лимоннокислый 1-водный. Технические условия (Калій лимоннокислий 1-водний. Технічні умови)

ГОСТ 5867-90 Молоко и молочные продукты. Метод определения жира (Молоко та молочні продукти. Метод визначання жиру)

ГОСТ 9142-90 Ящики из гофрированного картона. Общие технические условия (Ящики з гофрованого картону. Загальні технічні умови)

ГОСТ 9225-84 Молоко и молочные продукты. Методы микробиологического анализа (Молоко та молочні продукти. Методи мікробіологічного аналізування

ГОСТ 10444.2-94 Продукты пищевые. Методы выявления и определения количества Staphylococcus aureus (Продукти харчові. Методи виявляння та визначання кількості Staphylococcus aureus)

ГОСТ 14192-96 Маркировка грузов (Маркування вантажів)

ГОСТ 22280-76 Натрий лимоннокислый 5,5-водный. Технические условия (Натрій лимоннокислий 5,5-водний. Технічні умови)

ГОСТ 23327-78 Молоко. Методы определения общего белка (Молоко. Методи визначання загального білка)

ГОСТ 24297-87 Входной контроль продукции. Основные положения (Вхідний контроль продукції. Основні положення)

ГОСТ 25101-82 Молоко. Метод определения точки замерзания (Молоко. Метод визначання точки замерзання) "

ГОСТ 25228-82 Молоко и сливки. Метод определения термоустойчивости по алкогольной пробе (Молоко та вершки. Метод визначання термостійкості за алкогольною пробою)

ГОСТ 25951-83 Пленка полиэтиленовая термоусадочная. Технические условия (Плівка поліетиленова термозсідальна. Технічні умови)

ГОСТ 26927-86 Сырье и продукты пищевые. Метод определения ртути (Сировина і продукти харчові. Метод визначання ртуті)

ГОСТ 26929-94 Сырье и продукты пищевые, Подготовка проб. Минерализация для определения содержания токсичных элементов (Сировина і продукти харчові. Готування проб. Мінералізація для визначання вмісту токсичних елементів)

ГОСТ 26930-86 Сырье и продукты пищевые. Метод определения мышьяка (Сировина і продукти харчові. Метод визначання миш’яку)

ГОСТ 26931-86 Сырье и продукты пищевые. Метод определения меди (Сировина і продукти харчові. Метод визначання міді)

ГОСТ 26932-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения свинца (Сировина і продукти харчові. Методи визначання свинцю)

ГОСТ 26933-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения кадмия (Сировина і продукти харчові. Методи визначання кадмію)

ГОСТ 26934-86 Сырье и продукты пищевые. Метод определения цинка (Сировина і продукти харчові. Метод визначання цинку)

ГОСТ 30178-96 Сырье и продукты пищевые. Атомно-абсорбционный метод определения токсичных элементов (Сировина та продукти харчові. Атомно-абсорбційний метод визначання токсичних елементів)

ГОСТ 30347-97 Молоко и молочные продукты. Методы определения Staphylococcus aureus (Молоко та молочні продукти. Методи визначання Staphylococcus aureus).


3. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

     

У цьому стандарті вжито терміни, встановлені в ДСТУ 2212.


Нижче подано терміни, вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять:


  • молоко-сировина коров’яче
     


Молоко без вилучення та/або додавання до нього будь-яких речовин та/або певних складників, піддане попередньому фізичному очищенню від механічних домішок, охолодженню та призначене для подальшого переробляння


  • молоко коров’яче питне
     


Нормалізоване молоко, піддане тепловому оброблянню з подальшим охолоджуванням.


4. КЛАСИФІКАЦІЯ


Молоко коров’яче питне виробляють:

  • пастеризоване
  • пряжене;
  • ультрапастеризоване (УВТ — оброблене);
  • стерилізоване.

    1. Молоко питне залежно від масової частки жиру виробляють:

  • нежирне (з масовою часткою жиру не більше ніж 1,0 %);
  • з масовою часткою жиру від 1,0 % до 6,0 %.


5. ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ


  1. Молоко питне повинно відповідати вимогам цього стандарту. Його виробляють згідно з технологічними інструкціями, затвердженими в установленому порядку, з дотримуванням державних санітарних правил для молокопереробних підприємств згідно з ДСП 4.4.4.011 [1].
  2. Основні показники і характеристики
  3. За органолептичними показниками молоко питне повинно відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 1.



Таблиця 1 — Органолептичні показники молока питного


Показник

Характеристика

Зовнішній вигляд та консистенція

Однорідна рідина без осаду, пластівців білка та грудочок жиру

Смак і запах

Чисті, без сторонніх, не притаманних свіжому молоку присмаків та запахів. Для пастеризованого та ультрапастеризованого молока — з легким присмаком пастеризації, для пряженого і стерилізованого молока — виражений присмак пастеризації

Колір

Білий, рівномірний за всією масою; для пряженого молока — від світло-кремового до темно-кремового відтінку, для стерилізованого молока — з легким кремовим відтінком; для нежирного молока — зі злегка синюватим відтінком; для пряженого молока може бути злегка буруватий відтінок

 

Примітка. Молоко питне повинно відповідати за фізико-хімічними показниками, наведеним у таблиці 2.



Таблиця 2 — Фізико-хімічні показники молока питного


Показник

Норма

Методи контролювання

Масова частка жиру, %

Від 1,0

Згідно 3 ГОСТ 5867

 

до 6,0 включ.

або ДСТУ ISO 1211

Масова частка білка, %, не менше ніж:

 

Згідно 3 ГОСТ 23327

— нежирного

3,00

або ДСТУ ISO 8968-1/IDF 20-1,

— 3 масовою часткою жиру від 1,00 % до 2,45 %

2,90

і або ДСТУ ISO 8968-2/1DF 20-2,

— 3 масовою часткою жиру від 2,50 % до 4,55 %

2,80

або ДСТУ ISO 8968-3/IDF 20-3

— 3 масовою часткою жиру від 4,60 % до 6,00 %

2,70

 

Титрована кислотність, °Г, не більше ніж:

 

Згідно 3 ГОСТ 3624

— пастеризованого, пряженого

21

 

— ультрапастеризованого, стерилізованого

20

 

Густина, кг/м®, не менше ніж:

 

Згідно 3 ДСТУ 6082

— нежирного

1030

 

— 3 масовою часткою жиру від 1,00 % до 2,45 %

1028

 

— 3 масовою часткою жиру від 2,50 % до 4,55 %

1027

 

— 3 масовою часткою жиру від 4,60 % до 6,00 %

1023

 

Група чистоти, не нижче ніж

1

Згідно 3 ДСТУ 6083

Фосфатаза для пастеризованого

Відсутня

Згідно 3 ГОСТ 3623 або ДСТУ*



* ДСТУ Молоко та молочні продукти. Методики визначення наявності пероксидази і фосфатази (лужної та кислої). На розгляді.

 

Показник

Норма

Методи контролювання

Пероксидаза для пряженого, ультрапастеризованого, стерилізованого

Відсутня

Згідно 3 ГОСТ 3623 або ДСТУ

Температура під час випуску з підприємства, °С:

  • пастеризованого, пряженого
  • ультрапастеризованого, стерилізованого

4±2 Від 1 до 25

Згідно 3 ДСТУ 6066

Примітка. Для питного нежирного молока масову частку жиру не регламентують.

 


  1. За мікробіологічними показниками молоко питне повинно відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 3.



Таблиця З — Мікробіологічні показники молока питного


Показник

Норма

Методи контролювання

Кількість мезофільних.аеробних та факультативно- анаеробних мікроорганізмів (КМАФАМ) в 1,0 см® продукту, КУО, не більше ніж:

  • пастеризованого
  • пряженого

1 ? 10® 2,5 ? 10®

Згідно 3 ГОСТ 9225 а§еЩЄТ-У-

Бактерії групи кишкової палички (коліформи) в,Д^_см®

Не дозволено

Згідно 3 ГОСТ 9225 абоДСТУїі-

Патогенні мікроорганізми в 25 см® продукту, зокрема:

Salmonella

L.monocytogenes

Не дозволено Не дозволено

Згідно 3 ДСТУ ЮГ 93 А Згідно 3 MB № 559 [2]

Staphylococcus aureus в 1,0 см® продукту

Не дозволено

Згідно 3 ГОСТ 30347 або ГОСТ 10444.2

 

  1. Молоко ультрапастеризоване та стерилізоване повинно задовольняти вимоги промислової стерильності (визначають згідно з 11.11).
  2. Вміст токсичних елементів і мікотоксинів у молоці питному не повинен перевищувати гранично допустимі рівні, передбачені СанПиН 42-123-4089 [3] та МБТ и СН № 5061 [4] і зазначені в таблиці 4.



Таблиця 4 — Гранично допустимі рівні токсичних елементів і мікотоксинів


Показник

Допустимий рівень, мг/кг, не більше ніж

Методи контролювання

Токсичні елементи:

 

 

Свинець

0,1

Згідно 3 ГОСТ 26932

Кадмій

0,03

Згідно 3 ГОСТ 26933

Миш’як

0,05

Згідно 3 ГОСТ 26930

Ртуть

0,005

Згідно 3 ГОСТ 26927

Мідь

1,0

Згідно 3 ГОСТ 26931

Цинк

5,0

Згідно 3 ГОСТ 26934

Мікотоксини:

 

 

Афлатоксин Ві

Не дозволено {< 0,001)

Згідно 3 МУ № 4082 [5]

Афлатоксин Мі

0,0005

Згідно 3 МУ № 4082 [5]


 

  1. Вміст антибіотиків та гормональних препаратів у молоці питному не повинен перевищувати норм, передбачених МБТ и СН № 5061 [4].
  2. Вміст пестицидів у питному молоці не повинен перевищувати норм, передбачених ДСанПіН 8.8.1.2.3,4-000 [6].
  3. Вміст радіонуклідів у питному молоці не повинен перевищувати рівнів, установлених ГН 6,6.1.1-130 [7],


5.3 Вимоги до сировини


  1. Для виробництва молока питного пастеризованого та пряженого використовують:

  • молоко-сировину коров’яче не нижче першого ґатунку згідно з ДСТУ 3662;
  • молоко коров’яче знежирене, отримане з молока не нижче першого ґатунку згідно з ДСТУ 3662;
  • вершки-сировину з масовою часткою жиру не більше ніж ЗО % згідно з ДСТУ.

  1. Для виробництва стерилізованого та ультрапастеризованого молока використовують таку сировину:

  • молоко-сировину коров’яче не нижче першого ґатунку згідно з ДСТУ 3662 термостійкістю не нижче третьої групи;
  • молоко коров’яче знежирене, отримане з молока не нижче першого ґатунку згідно з ДСТУ 3662, термостійкістю не нижче третьої групи;
  • вершки-сировину з масовою часткою жиру не більше ніж ЗО % згідно з ДСТУ*, термостійкістю не нижче третьої групи.


Допустимо застосовувати:


  • молоко-сировину коров’яче не нижче першого ґатунку згідно з ДСТУ 3662 термостійкістю не нижче четвертої групи;
  • калій лимоннокислий тризаміщений 1-водний згідно з ГОСТ 5538;
  • натрій лимоннокислий 5,5-водний згідно з ГОСТ 22280;
  • натрій фосфорнокислий двозаміщений 12-водний згідно з ГОСТ 4172;
  • калій фосфорнокислий двозаміщений 3-водний згідно з ГОСТ 2493.

  1. Не допустимо застосовувати будь-які жири та вершки, окрім тих, що отримані з коров’ячого молока.
  2. Сировина за вмістом токсичних елементів, мікотоксинів, антибіотиків, пестицидів, гормональних препаратів та радіонуклідів повинна відповідати вимогам, установленим у МБТ и СН № 5061 [4], ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [6] та ГН 6.6.1.1-130 [7].
  3. Кожну партію сировини та матеріалів, що надходить на підприємство, супроводжують документом, що підтверджує її відповідність нормативним документам.
  4. Для визначання відповідності якості сировини та матеріалів, призначених для виробництва питного молока, підприємство-виробник проводить вхідне контролювання згідно з ГОСТ 24297.

6. ВИМОГИ щодо БЕЗПЕКИ

  1. Виробництво молока питного повинно відповідати вимогам щодо безпеки, встановленим ГОСТ 12.3.002 та ДНАОП 1.8.20-1.05 [8].
  2. Повітря робочої зони виробничих приміщень повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005.
  3. Виробничі приміщення мають бути обладнані вентиляцією відповідно до вимог СНиП 2,04.05 [9],
  4. Технологічне устатковання за показниками безпеки повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003.

7. ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

  1. Стічні води, утворені під час виробництва молока питного, повинні підлягати очищенню та відповідати вимогам СанПиН 4630 [10],
  2. Контролюють викиди шкідливих речовин в атмосферу згідно з вимогами ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201 [11].
  3. Охорону ґрунту від забруднення побутовими та промисловими відходами здійснюють згідно з вимогами СанПиН 42-128-4690 [12].


8. МАРКУВАННЯ


  1. Маркування молока питного повинно відповідати вимогам ДСТУ 4518, а спожиткове паковання містити такі позначення:

  • назву продукту (власну назву — за наявності);
  • вид молока (пастеризоване, пряжене, стерилізоване, ультрапастеризоване) із зазначенням масової частки жиру;
  • назву, повну адресу і номер телефону підприємства-виробника та місце виготовлення;
  • товарний знак виробника (за наявності);
  • масу нетто одиниці паковання, г (кг) або об’єм, см3 (дм3);
  • склад продукту у порядку переваги складників;
  • харчову (поживну) цінність (вміст білків, жирів, вуглеводів) та енергетичну цінність (калорійність) (у і^ж і/або ккал) на 100 г продукту;
  • кінцеву дату споживання «Вжити до» або дату виробництва (число, місяць, рік) та строк придатності. Якщо строк придатності зазначено з урахуванням години, то дата виготовлення повинна складатися з години, числа, місяця року;
  • умови зберігання;
  • номер партії;
  • позначення цього стандарту;
  • штриховий код EAN згідно з ДСТУ 3147 (за необхідності).

  1. Марковання кожної одиниці транспортного паковання повинно містити:

  • назву продукту (власну назву — за наявності);
  • вид молока (пастеризоване, пряжене, стерилізоване, ультрапастеризоване) із зазначенням масової частки жиру;
  • назву, повну адресу і номер телефону підприємства-виробника та місце виготовлення;
  • товарний знак (за наявності);
  • масу нетто однієї паковальної одиниці, кг;
  • кількість паковальних одиниць;
  • кінцеву дату споживання «Вжити до» або дату виробництва (число, місяць, рік) та строк придатності;
  • умови зберігання;
  • позначення цього стандарту;
  • маніпуляційні знаки згідно з ГОСТ 14192 «Вантаж, що швидко псується», «Берегти від нагрівання» та «Верх».

  1. Приклад умовного позначення під час замовлення:

Молоко коров’яче питне «»

"(власнаназвазанаявності)

пастеризоване нежирне ДСТУ 2661:2010

Молоко коров’яче питне «

(власна назва за наявності)

пряжене з масовою часткою жиру 4,0 % ДСТУ 2661:2010 Молоко коров’яче питне «

(власна назва за наявності)

стерилізоване з масовою часткою жиру 1,5 % ДСТУ 2661:2010 Молоко коров’яче питне «

(власна назва за наявності)

ультрапастеризоване з масовою часткою жиру 6,0 % ДСТУ 2661:2010


  1. Марковання наносять на етикетку, ярлик, поверхню спожиткової та транспортної тари способом, який забезпечує чіткість його читання.
  2. У разі постачання на експорт додаткові вимоги, які не суперечать законодавству України щодо маркування, зазначають у договорі-контракті.

9. ПАКУВАННЯ

  1. Молоко пастеризоване та пряжене пакують масою нетто від 200 г до 2000 г у спожиткове паковання: стаканчики з полістирольної стрічки та інших матеріалів, паперові пакети з комбінованого матеріалу типу «Пюр-Пак», пакети з поліетиленової плівки з внутрішнім чорним покриттям, пляшки з полімерних матеріалів та інше спожиткове паковання вітчизняного виробництва згідно з чинними нормативними документами або закордонного виробництва, дозволені для контакту з харчовими продуктами центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я.
  2. Молоко стерилізоване та ультрапастеризоване пакують масою нетто від 20 г до 2000 г у спожиткове асептичне паковання: пакети типу «Тетра-Брік-Асептик» або «Тетра-Фино-Асептик» та інше спожиткове асептичне паковання вітчизняного виробництва згідно з чинними нормативними документами або закордонного виробництва, дозволені для контакту з харчовими продуктами центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я.
  3. Молоко питне у спожитковому пакованні укладають у транспортне паковання: групове паковання (блоками) у термозсідальну плівку згідно з ГОСТ 25951, лотки з вічками згідно з ГОСТ 9142, ящики картонні, полімерні або дротяні згідно з чинними нормативними документами або в інші види тари, дозволені для контакту з харчовими продуктами центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я.
  4. Спожиткове і транспортне паковання потрібно закривати способом, який гарантує його цілісність та забезпечує зберігання питного молока відповідно до 10.2 цього стандарту.
  5. Допустимі від"ємні відхили маси нетто та/або об’єму паковальної одиниці питного молока нормують згідно з Р 50-056 [13].
  6. Додаткові вимоги до паковання, що не суперечать законодавству України, можуть бути передбачені договором або контрактом.

10. ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

  1. Правила транспортування

    1. Молоко питне перевозять усіма видами транспорту в критих транспортних засобах або авторефрижераторах згідно з чинними правилами перевезення вантажів, що швидко псуються.
    2. Транспортні засоби, що перевозять молоко питне, повинні бути чисті та продезінфіковані.
  2. Правила зберігання
    1. Молоко пастеризоване та пряжене зберігають за температури (4 ± 2) °С

     
  • у пакетах з поліетиленової плівки — не більше ніж 72 год;
  • у пакетах з комбінованого матеріалу, пляшках з полімерних матеріалів — не більше ніж 7 діб.

    1. Молоко стерилізоване та ультрапастеризоване зберігають за температури від 1 °С до 25 °С за відсутності сонячного світла:

  • для молока ультрапастеризованого — не більше ніж 45 діб;
  • для молока стерилізованого — не більше ніж 90 діб.

Строки придатності питного молока може встановлювати виробник (залежно від якості сировини, рівня технології виробництва, характеристик обладнання, умов фасування та властивостей пакувальних матеріалів) за умов відповідності питного молока вимогам цього стандарту та погодження цих строків з центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я.



11. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ


  1. Відбирають та готують проби до випробовування згідно з ДСТУ 4834, або ДСТУ 1SC 707, або ДСТУ iSC 5538; готують зразки і розведення для мікробіологічних досліджень згідно з ДСТУ IDF 122С, або ГССТ 9225, або ДСТУ.
  2. Зовнішній вигляд, консистенцію, колір, якість паковання та марковання визначають візуально, смак і запах — органолептично.
  3. Масову частку жиру визначають згідно з ГССТ 5867 або ДСТУ ISC 1211.
  4. Масову частку білка визначають згідно з ГССТ 23327, або ДСТУ ISC 8968-1/ІОГ 20-1, або ДСТУ ISC 8968-2/ЮГ 20-2, або ДСТУ ISC 8968-3/ІОГ 20-3.
  5. Титровну кислотність визначають згідно з ГССТ 3624.
  6. Густину визначають згідно з ДСТУ 6082.
  7. Групу чистоти визначають згідно з ДСТУ 6083.
  8. Фосфатазу або пероксидазу визначають згідно з ГССТ 3623 або ДСТУ.
  9. Температуру визначають згідно з ДСТУ 6066.
  10. Масу нетто спожиткового паковання, транспортного паковання визначають згідно з ДСТУ 6066.
  11. Промислову стерильність визначають згідно з ДСТУ*.
  12. Кількість мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів, бактерії групи кишкових паличок визначають згідно з ГССТ 9225 та/або ДСТУ*.
  13. Патогенні мікроорганізми, зокрема бактерії роду Salmonella, визначають згідно з ДСТУ ЮГ 93А або за методами, затвердженими центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я.
  14. Staphylococcus aureus визначають згідно з ГССТ 30347 та ГССТ 10444.2; Listeria monocytogenes — згідно з MB № 559 [2].
  15. Вміст будь-яких жирів, окрім молочного, контролюють згідно з ДСТУ ISC 6799 або за методикою № 081/12-0086-03 (стосовно молока) [14],
  16. Вміст токсичних елементів визначають: ртуті — згідно з ГССТ 26927, миш’яку — згідно з ГССТ 26930, свинцю — згідно з ГССТ 26932, кадмію — згідно з ГССТ 26933, міді — згідно з ГССТ 26931, цинку — згідно з ГССТ 26934; готують проби для визначання токсичних елементів згідно з ГССТ 26929.
  17. Мікотоксини визначають згідно з МУ 4082 [5].
  18. Вміст пестицидів визначають згідно з ДСТУ EN 1528-1, ДСТУ EN 12393-1, ДСТУ EN 12393-2, ДСТУ EN 12393-3, ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [6] або за методиками, затвердженими в установленому порядку.
  19. Вміст антибіотиків визначають згідно з МУ № 3049 [15].
  20. Гормональні препарати визначають згідно з МР № 2944 [16] та МР № 3208 [17].
  21. Вміст цезію ’"37Cs визначають згідно з МУ № 5779 [18], стронцію "Sr — згідно з МУ № 5778 [19].
  22. Дозволено застосовувати інші стандартні методики, методи та засоби вимірювання, які за своїми метрологічними та технічними характеристиками задовольняють вимоги цього стандарту та мають відповідне метрологічне забезпечення відповідно до чинного законодавства України.

12. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

    1. Молоко питне приймають партіями. Правила приймання, визначання партії, об’єм вибірки та відбирання проб — згідно з ДСТУ 4834 (стосовно питного молока), або ДСТУ iSC 707, або ГССТ 3622.
    2. Кожну партію питного молока супроводжують документом, що підтверджує його безпечність та якість.
    3. Для визначання відповідності якості питного молока вимогам цього стандарту підприємство-виробник проводить приймальне і періодичне контролювання,
    4. Приймальне контролювання кожної партії проводять за органолептичними, фізико- хімічними показниками (окрім масової частки білка), промисловою стерильністю, температурою, масою нетто або об’ємом паковальної одиниці, якістю пакування і маркування.
    5. Під час періодичного контролювання перевіряють масову частку білка не рідше одного разу на місяць; мікробіологічні показники в пастеризованому та пряженому молоці: кількість мезофільних аеробних та факультативно-анаеробних мікроорганізмів, бактерій групи кишкових паличок — не рідше одного разу на тиждень; відсутність будь-яких жирів та вершків, окрім молочних — на вимогу контролівної організації або замовника.
    6. Контролюють наявність патогенних мікроорганізмів, зокрема бактерії роду Salmonella та Listeria monocytogenes, Staphylococcus aureus у порядку державного санітарного нагляду санітарно-епідеміологічними станціями за методами, затвердженими центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я,
    7. Контролюють показники безпечності (вміст токсичних елементів, мікотоксинів, антибіотиків, гормональних препаратів, пестицидів та радіонуклідів) згідно з МР 4.4.4.-108 [20].

Контролюють вміст цинку та міді під час поставлення на виробництво та на вимогу контролівної організації.


У разі отримання незадовільних результатів контролювання хоча б за одним із показників (органолептичних, фізико-хімічних, мікробіологічних і безпечності) проводять повторне аналізування подвійної кількості вибірки питного молока від тієї самої партії.
     


Незадовільні результати після повторного контролювання поширюють на всю партію і партію бракують.


13. ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

  1. Виробник гарантує відповідність питного молока вимогам цього стандарту в разі дотримання умов транспортування та зберігання;
  2. Строк придатності та умови зберігання питного молока повинні відповідати вимогам, зазначеним у 10.2.
21.08.2015 09:50
Ссылка: http://www.dnaop.com/


Похожие госты



Последние новости

Последние выставки